як вивести папилому

Громадський сайт , село Катюжанка , Вишгородський район , Київська область , Україна , 07313 , Інтернет-довідник. Головна сторінка.

Кров – це рідка тканина організму, до складу якої входять плазма і зважені в ній формені елементи. У здорової дорослої людини плазма крові становить близько 52– 60%, а форменні елементи – 40-48%. В склад плазми входять вода (90%), розчинені в ній білки (близько 7%) та інші мінеральні й органічні сполуки. Основні білки плазми – це глобуліни, альбуміни і фібриноген. Неорганічні солі становлять близько 1% плазми. Також у плазмі крові містяться поживні речовини (ліпіди і глюкоза), вітаміни, ферменти, гормони, продукти обміну, а також неорганічні іони.

До формених елементів крові відносяться лейкоцити, еритроцити і тромбоцити.

Лейкоцити – білі клітини крові – частина імунної системи організму. Вони виробляють антитіла і беруть участь в імунних реакціях. У нормі лейкоцитів в крові менше, ніж інших формених елементів.

До складу еритроцитів – червоних кров’яних тілець – входить гемоглобін (білок, що містить залізо), який надає крові червоного забарвлення. Гемоглобін переносить гази, в першу чергу кисень.

До складу плазми крові входять гази, зокрема кисень і вуглекислий газ.

Тромбоцити – кров’яні пластинки – це фрагменти цитоплазми гігантських клітин кісткового мозку, обмежені клітинною мембраною. Вони забезпечують згортання крові, тим самим захищаючи організм від сильної крововтрати.

Зміст статті

Загальний аналіз крові.

Загальний клінічний аналіз крові дозволяє виявити цілий ряд захворювань на самих ранніх термінах їх розвитку. Саме тому аналіз крові завжди роблять при профілактичних оглядах. Повторні дослідження крові дозволяють оцінити ефективність проведеного лікування.

Нормальні значення загального аналізу крові наведені в таблицях 1 і 2.

Нормальні показники при загальному аналізі крові.

Лейкоцитарна формула.

Еритроцити.

Загальний обсяг еритроцитів прийнято називати гематокритної величиною. Виражається вона у відсотках. Нормальний гематокрит у чоловіків – 40-48%, у жінок – 36-42%.

Підвищений показник.

Підвищений вміст еритроцитів спостерігається при:

* зневодненні організму (токсикоз, блювота, діарея);

Нормальна кількість еритроцитів у чоловіків в 1 мкл крові – 4-5 мільйонів, у жінок – 3,74,7 мільйона.

Іноді підвищений вміст еритроцитів спостерігається при вроджених і набутих вадах серця, а також при недостатній функції кори надниркових залоз і надлишку стероїдів в організмі. Однак діагностувати ці захворювання неможливо тільки за результатами загального аналізу крові, необхідні і інші дослідження.

Знижений показник.

Знижений вміст еритроцитів спостерігається при:

• анемії (в цьому випадку спостерігається також зниження концентрації гемоглобіну);

Знижений вміст еритроцитів також спостерігається при гострій крововтраті, при хронічних запальних процесах, а також на пізніх термінах вагітності. Крім того, зменшення числа еритроцитів характерно для хворих зі зниженою функцією кісткового мозку або його патологічними змінами.

Гемоглобін.

Багато захворювань крові пов’язані з порушенням будови гемоглобіну. Якщо кількість гемоглобіну вище або нижче норми, це свідчить про наявність патологічних станів.

Нормальна кількість гемоглобіну у новонароджених становить 210 г/л, у грудних дітей у віці до 1 місяця – 170,6 г/л, у віці 1-3 місяці – 132,6 г/л, 4-6 місяців – 129,2 г/л, 7-12 місяців – 127,5 г/л, у дітей від 2 років – 116-135 г/л.

Підвищений показник.

Підвищений вміст гемоглобіну спостерігається при:

• зневодненні організму (при згущенні крові).

Знижений показник.

Знижений вміст гемоглобіну спостерігається при:

• крововтраті, в тому числі при прихованих кровотечах (табл. 3).

При деяких серцево-судинних захворюваннях кількість гемоглобіну може бути вище норми.

Знижений вміст гемоглобіну також характерно для хворих на рак і людей, у яких уражений кістковий мозок, нирки і деякі інші органи.

При зниженому вмісті гемоглобіну, пов’язаному з анемією, рекомендується вживати в їжу яловичу печінку і паюсну ікру.

Показники при крововтраті.

Гематокрит.

Гематокрит показує співвідношення обсягів плазми і еритроцитів. Цим показником прийнято виражати загальний обсяг еритроцитів. Гематокрит дозволяє судити про ступінь вираженості анемії, при якій він може знизитися на 15-25%.

Відео — як вивести папилому (Відео)

Підвищений показник.

Підвищений гематокрит спостерігається при:

Знижений гематокрит спостерігається при:

Підвищений гематокрит може спостерігатися при опіках за рахунок зменшення об’єму циркулюючої плазми.

Іноді знижений гематокрит свідчить про хронічному запальному процесі або онкологічному захворюванні. Також гематокрит знижується на пізніх термінах вагітності, при голодуванні, тривалому постільному режимі, при захворюваннях серця, судин і нирок за рахунок збільшення обсягу циркулюючої плазми.

Середній обсяг еритроцитів.

Цей показник використовують для визначення типу анемії. Середній об’єм еритроцитів вираховують за величиною гематокриту, поділеній на кількість еритроцитів у 1 мкл крові і помноженої на 10: MCV = H1 x 10/RBC (H1 – гематокрит, RBC – кількість еритроцитів, x 1012/л).

Підвищений показник.

Підвищений показник середнього обсягу еритроцитів спостерігається при:

* макроцитарної та мегалобластичної анемії (нестача вітаміну В12, дефіцит фолієвої кислоти);

Іноді середній обсяг еритроцитів підвищується при хворобах печінки і деяких генетичних відхиленнях.

Нормальний показник.

Нормальний показник середнього обсягу еритроцитів спостерігається при:

• анемії, що супроводжується нормоцитозом.

Знижений показник середнього обсягу еритроцитів спостерігається при:

• мікроцитарної анемії (дефіцит заліза, таласемія);

Середній вміст гемоглобіну в еритроциті.

Це відношення гемоглобіну до числа еритроцитів. Даний показник використовують для визначення типу анемії. Обчислюють його за формулою: MCH = Hb / RBC (Hb – гемоглобін, RBC – кількість еритроцитів).

Підвищений показник.

Підвищений показник середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті спостерігається при гіперхромний анемії.

Знижений показник.

Знижений показник середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті спостерігається при:

* гіпохромної залізодефіцитної анемії;

* анемії, викликаної онкологічними захворюваннями.

Середня концентрація гемоглобіну в еритроциті.

Це показник насиченості еритроцитів гемоглобіном. Його розраховують за формулою MCHC = Hb x 10/H1 (Hb – гемоглобін, H1 – гематокрит).

Підвищений показник.

Підвищений показник середньої концентрації гемоглобіну в еритроцитах спостерігається при гіперхромний анемії.

Знижений показник.

Знижений показник середньої концентрації гемоглобіну в еритроцитах спостерігається при гіпохромної анемії.

Анізоцитоз еритроцитів.

Анізоцитоз – це присутність в аналізі крові еритроцитів, що розрізняються за розміром. Цей показник дозволяє діагностувати анемію на ранніх стадіях. Діаметр зрілого еритроцита дорівнює 7-8 мкм. Мікроцити мають діаметр менше 6,7 мкм, макроцити-більше 8 мкл.

Якщо 30-50% від загального числа еритроцитів становлять мікроцити (мікроцитоз), це свідчить про залізодефіцитну анемію, мікросфероцитоз, таласемії, отруєння свинцем.

Якщо більше 50% від загального числа еритроцитів складають макроцити (макроцитоз), це свідчить про дефіцит фолієвої кислоти, алкоголізм і дифузних ураженнях печінки.

Підвищений показник.

Підвищений анізоцитоз спостерігається при:

• онкологічних захворюваннях з метастазами в кістковий мозок.

Лейкоцити поглинають бактерії і відмерлі клітини і виробляють антитіла. Без них організм не може боротися з хворобами. Середня кількість лейкоцитів коливається від 4000 до 9000 в 1 мкл крові. Збільшення кількості лейкоцитів називається лейкоцитозом, зменшення – лейкопенією.

Аналіз крові слід робити натщесерце після короткого відпочинку,оскільки після прийому їжі і фізичної напруги спостерігається фізіологічний ріст кількості лейкоцитів.

Підвищений показник.

Фізіологічний лейкоцитоз спостерігається при:

• фізичних і психічних навантаженнях;

• прийомі гарячої ванни і холодного душу;

Патологічний лейкоцитоз спостерігається при:

• гострих і хронічних інфекційних захворюваннях (пневмонія, пієлонефрит, менінгіт, перитоніт);

• хворобах запального характеру (ревматоїдний артрит);

* введення інсуліну, камфори і адреналіну.

Знижений показник.

Лейкопенія спостерігається при:

• отруєння бензолом, миш’яком, ДДТ;

* системний червоний вовчак;

* прийомі деяких видів антибіотиків, цитостатичних засобів, сульфаніламідів;

• інфекційні захворювання (черевний тиф, малярія, грип, кір, бруцельоз, вірусний гепатит, септичний ендокардит);

• функціональних розладах нервової системи;

• захворюваннях крові, зокрема лейкозах;

• гіпоплазії кісткового мозку;

• онкологічних захворюваннях з метастазами в кістковий мозок;

• запальних захворюваннях (гастрит, коліт, ендометрит).

Нейтрофіли.

Основною функцією нейтрофілів є захист організму від інфекцій, яка в основному здійснюється за допомогою фагоцитозу.

У крові присутст сегментоядерние (більша кількість) і паличкоядерні нейтрофіли (менша кількість). Збільшення кількості нейтрофілів називається нейтрофилезом, зменшення – нейтропенією.

При тяжкому перебігу запальних захворювань спочатку виникає лейкоцитоз змінюється лейкопенією.

Підвищений показник.

Нейтрофільоз спостерігається при:

Фізіологічний нейтрофільоз відзначається після прийому їжі, а також при стресі і фізичній перевтомі.

Нейтрофільоз може спостерігатися в результаті дії гістаміну, препаратів наперстянки, кортикостероїдів, а також при укусах отруйних комах.

Підвищений показник на тлі лейкоцитозу.

Нейтрофільоз на тлі лейкоцитозу спостерігається при:

Знижений показник.

Нейтропенія спостерігається при:

• деяких бактеріальних інфекціях;

Еозинофіли.

Еозинофіли виконують антигістамінну, антитоксичну і фагоцитарну функцію. Для добового ритму характерна мінливість кількості еозинофілів: найнижчі показники відзначаються вдень, найвищі-вночі. Збільшення кількості еозинофілів називається еозинофілезом, зменшення-еозинопенією.

Підвищений показник.

Еозинофільоз спостерігається при:

• алергічних реакціях (сінна лихоманка, бронхіальна астма, дерматит, набряк Квінке);

• опіках і обмороженнях.

Знижений показник.

Еозинопенія спостерігається при:

Еозинопенія може спостерігатися внаслідок дії адреналіну, нікотинової кислоти та кортикостероїдів, еозинофільоз – після прийому антибіотиків, сульфаніламідів.

Функція базофілів полягає в реакціях гіперчутливості негайного типу (ДНТ).

Базофілія може спостерігатися в результаті дії естрогенів, базопенія-під час овуляції, вагітності, а також в стресових ситуаціях.

Крім цього, дані клітини крові беруть участь в реакціях гіперчутливості уповільненого типу (ГЗТ) через лімфоцити, алергічних і запальних реакціях, а також в регуляції проникності стінок судин. Збільшення кількості базофілів називається базофілією, зменшення-базопенією.

Підвищений показник.

Базофілія спостерігається при:

Базопенія спостерігається при:

• гострому перебігу інфекційних хвороб; •гіпертиреозі;

Функція моноцитів полягає у видаленні з організму відмираючих клітин, залишків зруйнованих клітин, денатурованого білка і бактерій. Крім того, моноцити відіграють важливу роль в імунітеті. Збільшення кількості моноцитів називається моноцитозом, зменшення-моноцитопенією.

Підвищений показник.

Моноцитоз спостерігається при:

• вірусних і грибкових захворюваннях;

Моноцитопенія спостерігається при:

• інфекційних хворобах з нейтропенією.

Лімфоцити утворюються в кістковому мозку і активно функціонують в лімфоїдної тканини. Їх головна функція-захист організму від несприятливих зовнішніх факторів. Збільшення в крові кількості лімфоцитів називається лімфоцитозом, зменшення – лімфопенією.

Іноді лімфоцитоз спостерігається в результаті дії анальгетиків, галоперидолу і гризеофульвіну, а лімфопенія – на тлі прийому імуно-депресантів.

Підвищений показник.

Лімфоцитоз спостерігається при:

• гострому вірусному гепатиті;

* гострому інфекційному лімфоцитозі;

• черевному тифі; •токсоплазмозі;

Лімфопенія спостерігається при:

• дії іонізуючого випромінювання;

• хронічних хворобах печінки;

* системний червоний вовчак.

Тромбоцит.

Тромбоцити відіграють велику роль в згортання крові-захисної реакції організму, необхідної для попередження крововтрати.

Підвищений показник.

Збільшення кількості тромбоцитів спостерігається при:

Збільшення кількості тромбоцитів може також спостерігатися у період одужання при мегалобластичної анемії, після хірургічних операцій, під час лікування кортикостероїдами.

Знижений показник.

Зменшення кількості тромбоцитів спостерігається при:

• деяких спадкових захворюваннях;

• ураженні кісткового мозку;

• вірусних і бактеріальних інфекціях;

• отруєння алкоголем і хімічними речовинами.

При лікуванні цитостатиками, анальгетиками, анти-гистаминными препаратами, антибіотиками, психотропними ліками, вітаміном К, гепарином, нітрогліцерином, резерпіном,преднізолоном і естрогенами кількість тромбоцитів у крові зменшується.

Визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) – один з найбільш часто призначуваних аналізів, який дозволяє діагностувати наявність патологічного процесу в організмі.

Коли такий процес розвивається, відбувається зростання ШОЕ, а після одужання ШОЕ повільно повертається до норми.

Як правило, ШОЕ збільшується на 2-4-у добу хвороби, а іноді її максимальне значення спостерігається на самому початку одужання. Фізіологічне прискорення ШОЕ відбувається в період вагітності і після пологів, а також під час менструації.

Підвищений показник.

Збільшення ШОЕ спостерігається при:

• гострих і хронічних інфекціях;

• хворобах сполучної тканини;

• отруєння хімічними речовинами;

Знижений показник.

Уповільнення ШОЕ спостерігається при:

Миелограмма.

Миелограмме виконують для діагностики патологічних змін системи крові, зокрема лейкозу.

Крім цього, даний аналіз дозволяє визначити деякі інші захворювання, наприклад лейшманіоз і системний червоний вовчак.

Матеріалом для дослідження служить кістковий мозок, який отримують через прокол ості клубової кістки або поверхневого шару грудини. Це роблять під місцевою або загальною анестезією.

Оцінку мієлограми (табл. 4) проводять в зіставленні з клінічним аналізом крові.

Миелограмма. Нормальні показники.

Миелокариоциты.

Підвищений показник.

Збільшення кількості мієлокаріоцитів спостерігається при:

Знижений показник.

Зменшення кількості мієлокаріоцитів спостерігається при:

Мегакаріоцити.

Підвищений показник.

Збільшення кількості мегакаріоцитів спостерігається при:

* метастазах злоякісних пухлин в кістковий мозок;

• хронічному ідіопатичному миелофиброзе;

Знижений показник.

Зменшення кількості мегакаріоцитів спостерігається при:

• гіпопластичні і апластических станах.

Співвідношення лейкоцитів і еритроцитів.

Підвищений показник.

Підвищений показник співвідношення спостерігається при:

Знижений показник.

Знижений показник співвідношення спостерігається при:

Індекс дозрівання нейтрофілів.

Підвищений показник.

Підвищення індексу дозрівання нейтрофілів спостерігається при:

Індекс дозрівання еритробластів.

Зниження індексу дозрівання еритробластів спостерігається при:

• дефіцит вітаміну В12;

Підвищений показник.

Збільшення кількості бластів спостерігається при:

* мієлоїдної формі хронічного лейкозу;

Миелобласты.

Підвищений показник.

Збільшення кількості мієлобластів спостерігається при:

Промієлоцити.

Підвищений показник.

Збільшення кількості промієлоцитів спостерігається при:

Знижений показник.

Зменшення кількості промієлоцитів спостерігається при:

* вплив іонізуючого випромінювання;

Нейтрофільні мієлоцити.

Підвищений показник.

Збільшення кількості нейтрофільних мієлоцитів спостерігається при:

Знижений показник.

Зменшення кількості нейтрофільних мієлоцитів спостерігається при:

* вплив іонізуючого випромінювання;

Нейтрофільні метамієлоцити.

Підвищений показник.

Збільшення кількості нейтрофільних метамієлоцитів спостерігається при:

Знижений показник.

Зменшення кількості нейтрофільних метамієлоцитів спостерігається при:

Нейтрофіли паличкоядерні.

Підвищений показник.

Збільшення кількості паличкоядерних нейтрофілів спостерігається при:

Знижений показник.

Зменшення кількості паличкоядерних нейтрофілів спостерігається при:

Нейтрофіли сегментоядерні.

Підвищений показник.

Збільшення кількості сегментоядерних нейтрофілів спостерігається при:

Знижений показник.

Зменшення кількості сегментоядерних нейтрофілів спостерігається при:

Еозинофіли.

Підвищений показник.

Збільшення кількості еозинофілів спостерігається при:

Підвищений показник.

Збільшення кількості базофілів спостерігається при:

Підвищений показник.

Збільшення кількості лімфоцитів спостерігається при:

Збільшення кількості моноцитів спостерігається при:

Плазматичні клітини.

Збільшення кількості плазматичних клітин спостерігається при:

Збільшення кількості плазматичних клітин на 20% і більше, як правило, свідчить про мієломної хвороби.

Эритробласты.

Збільшення кількості еритробластів спостерігається при:

* дефіцит фолієвої кислоти та вітаміну В12;

Зменшення кількості еритробластів спостерігається при:

• парціальної красноклеточной аплазії.

Ракові клітини.

Присутність в мієлограмі ракових клітин свідчить про метастази злоякісних пухлин.

Біохімічний аналіз.

За допомогою біохімічного аналізу крові можна оцінити роботу нирок, печінки, підшлункової залози та інших внутрішніх органів. Крім цього, даний аналіз показує, яких мікроелементів не вистачає в організмі.

Біохімічний аналіз передбачає дослідження наступних показників:

* білки (альбумін, загальний білок, С-реактивний білок, глікований білок, міоглобін, трансферин, феритин, залізозв’язувальна здатність сироватки, ревматоїдний фактор);

* ферменти (аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, гамма-глутамілтрансфераза, альфа-амілаза, амілаза панкреатична, лактатдегідрогеназа, креатинкіназа, фосфатаза лужна, ліпаза, холінестераза);

• ліпіди (загальний холестерин, холестерин ЛПВЩ, холестерин ЛПНЩ, тригліцериди);

* вуглеводи (глюкоза, фруктозамін);

• пігменти (білірубін, білірубін загальний, білірубін прямий);

• низькомолекулярні азотисті речовини (креатинін, сечова кислота, сечовина);

• неорганічні речовини і вітаміни (залізо, калій, кальцій, натрій, хлор, магній, фосфор, вітамін В12, фолієва кислота).

Біохімічний аналіз крові рекомендується робити в ранкові години, натщесерце.

Альбумін – основний білок крові – виробляється в печінці людини.

Визначення в крові рівня альбуміну (табл. 5) допомагає діагностувати захворювання печінки і нирок, а також онкологічні та ревматичні хвороби.

Нормальні показники альбуміну.

Підвищений показник.

Підвищення рівня альбуміну спостерігається при зневодненні організму.

Знижений показник.

Зниження рівня альбуміну спостерігається при:

• неповноцінному харчуванні (недостатньому надходженні білків з їжею);

• прийомі естрогенів, оральних контрацептивів, стероїдних гормонів;

* хронічних захворюваннях печінки (гепатиті, цирозі);

Під час вагітності та годування груддю біохімічний аналіз крові показує невелике зменшення кількості альбуміну.

Загальний білок.

У всіх біохімічних реакціях в організмі людини беруть участь різні білки. Поняттям «загальний білок» визначається сумарна концентрація альбуміну і глобулінів, що знаходяться в сироватці крові. Загальний білок бере участь в згортанні крові та імунних реакціях, підтримує нормальний рН крові, виконує транспортну функцію.

Визначення білка в сироватці крові (табл. 6) допомагає в діагностиці захворювань нирок, печінки, онкологічних та інших хвороб.

Нормальні показники білка.

Підвищений показник.

Підвищений вміст білка в крові спостерігається при:

• гострих і хронічних інфекційних захворюваннях;

Знижений показник.

Зниження вмісту білка в крові спостерігається при:

Зниження загального білка спостерігається при голодуванні і фізичній перевтомі.

С-реактивний білок.

С-реактивний білок (СРБ), що стимулює захисні реакції і активізує імунітет, швидше за інших реагує на патологічні процеси в організмі.

Підвищення його рівня в сироватці крові вказує на запалення, травми або проникнення в організм інфекції. Вже через кілька годин після інфікування розвивається запальний процес, в результаті чого рівень СРБ починає рости. При цьому чим гостріше протікає захворювання, тим вище рівень С-реактивного білка. Норма СРБ в сироватці крові – до 0,5 мг/л.

При переході хронічного захворювання в фазу ремісії СРБ в крові практично не виявляється.

Підвищення вмісту СРБ в крові спостерігається при:

• хворобах шлунково-кишкового тракту;

• прийомі естрогенів і оральних контрацептивів.

Глікований білок.

Глікований білок утворюється при приєднанні до білка гемоглобіну глюкози. Нормальний показник глікованого гемоглобіну – 4-6,5% від кількості вільного гемоглобіну в крові.

Аналіз на глікований білок – найефективніший метод діагностики цукрового діабету.

При цьому рівень глікованого білка не завжди залежить від концентрації в крові гемоглобіну.

Підвищений показник.

Підвищення вмісту в крові глікованого білка спостерігається при:

Знижений показник.

Зниження вмісту в крові глікованого білка спостерігається при:

Міоглобін міститься в скелетної і серцевого м’язах. Він доставляє кисень в скелетні м’язи. Оскільки міоглобін виводиться з організму з сечею, його кількість залежить від роботи нирок. При порушенні їх функції спостерігається зростання рівня міоглобіну в крові (табл. 7).

Нормальні показники міоглобіну.

Підвищення рівня міоглобіну спостерігається при:

Зниження рівня міоглобіну спостерігається при:

Фізіологічне підвищення рівня міоглобіну часто відбувається при м’язовому перенапруженні.

Трансферрин.

Трансферрин міститься в плазмі крові і є основним постачальником заліза. Насичення цього білка відбувається завдяки його синтезу в печінці, тому визначення рівня трансферину дозволяє оцінити функціональний стан печінки.

Нормальний показник трансферину – 2-4 г/л. При цьому у жінок рівень цього білка на 10% вище, ніж у чоловіків.

Підвищення рівня трансферину спостерігається при:

• прийомі естрогенів і оральних контрацептивів.

Знижений показник.

Зниження рівня трансферину спостерігається при:

• хронічних запальних процесах;

Рівень трансферину збільшується при вагітності і знижується у літніх людей.

• надлишку в організмі заліза;

Феритин – це основний показник рівня заліза в організмі. Він міститься у всіх рідинах і клітинах організму. Визначення рівня феритину (табл. 8) використовується для діагностики анемії, що є наслідком онкологічних, ревматичних та інфекційних хвороб.

Нормальні показники феритину.

Підвищення рівня феритину спостерігається при:

* раку молочної залози;

• прийомі оральних контрацептивів;

Знижений показник.

Зниження рівня феритину спостерігається при залізодефіцитної анемії.

Железосвязивающая здатність сироватки крові (ЖСС)

ЖСС характеризує здатність крові до зв’язування заліза і показує концентрацію трансферину в сироватці крові. При порушенні обміну, надходження і розпаду заліза в організмі змінюється ЖСС. Для діагностики анемії визначають латентну железосвязивающую здатність сироватки крові (ЛЖСС), тобто ЖСС без аналізу сироватки. Норма ЛЖСС – 20-62 мкм/л.

Підвищення рівня ЛЖСС спостерігається при:

Знижений показник.

Зниження рівня ЛЖСС спостерігається при:

• хронічних інфекційних хворобах;

Ревматоїдний фактор.

При деяких аутоімунних захворюваннях, зокрема при ревматоїдному артриті, імунна система реагує на власні структури як на чужорідні тіла і починає виробляти аутоантитіла, які усувають власні тканини.

Ревматоїдний фактор стає таким аутоантителом при ревматоїдному артриті. Він утворюється в суглобі, звідки потім потрапляє в кров. Нормальний показник ревматоїдного фактора – до 10 од/мл

Посилення ревматоїдного фактора спостерігається при:

* системний червоний вовчак;

Аланінамінотрансфераза.

Аланінамінотрансфераза (АЛТ) – це фермент печінки, який бере участь в обміні амінокислот. АЛТ міститься в печінці, серцевому м’язі, нирках, скелетній мускулатурі. При патологічних процесах в цих органах відбувається виділення АЛТ в кров і аналіз показує збільшення рівня цього ферменту (табл. 9).

Нормальні показники АЛТ.

Підвищення рівня аланінамінотрансферази спостерігається при:

• токсичному ураженні печінки;

• травмах скелетних м’язів.

Знижений показник.

Зниження рівня АЛТ спостерігається при:

• дефіциті вітаміну В6.

Аспартатамінотрансфераза.

Аспартатамінотрансфераза (АСТ) – це клітинний фермент, який бере участь в обміні амінокислот. АСТ міститься в тканинах печінки, нирок, серця, скелетної мускулатури та інших органів. Відхилення рівня АСТ від норми (табл. 10) свідчить про патологічних процесах в організмі.

Нормальні показники АСТ.

Підвищення рівня АСТ спостерігається при:

• травмах скелетних м’язів;

При важких фізичних навантаженнях рівень АСТ в крові може підвищитися.

Знижений показник.

Зниження рівня АСТ спостерігається при:

• дефіциті вітаміну В6.

Гамма-глутамілтрансфераза.

Гамма-глутамілтрансфераза (ГГТ) – це фермент, який бере участь в обміні амінокислот. ГГТ міститься в нирках, підшлунковій залозі і печінці. Відхилення рівня ГГТ від норми (табл. 11) свідчить про патологічних процесах в організмі.

Нормальні показники ГГТ.

Підвищений показник.

Підвищення рівня ГГТ спостерігається при:

* гострому і хронічному гепатиті;

* гострому і хронічному панкреатиті;

• токсичному ураженні печінки;

• цукровому діабеті; •гіпертиреозі;

У новонароджених норма ГГТ в 2-4 рази вище, ніж у дорослих.

• злоякісних пухлинах підшлункової залози, печінки і простати;

• прийомі естрогенів і оральних контрацептивів.

Альфа-амілаза (діастаза) утворюється в підшлунковій залозі і слинних залозах, панкреатична амілаза – в підшлунковій залозі.

Ці ферменти розщеплюють крохмаль та інші вуглеводи і забезпечує перетравлення їжі. Норма альфа-амілази в крові – 28-100 од/л, панкреатичної амілази – 0-50 од/л.

Підвищений показник.

Підвищення рівня альфа-амілази спостерігається при:

* гострому і хронічному панкреатиті;

* кісті підшлункової залози;

• пухлини підшлункової залози;

Підвищення рівня панкреатичної амілази спостерігається при:

• закупорці протоки підшлункової залози каменем, спайками, кістою або пухлиною.

Знижений показник.

Зниження рівня альфа-амілази і панкреатичної амілази спостерігається при:

• недостатності функції підшлункової залози;

* гострому і хронічному гепатиті;

Лактатдегідрогеназа.

Лактатдегідрогеназа – ЛДГ) — фермент, який бере участь у процесі окислення глюкози та утворення молочної кислоти. ЛДГ міститься у всіх органах і тканинах організму. Аналіз крові на ЛДГ (табл. 12) проводять для діагностики захворювань печінки, серцевого м’яза, а також онкологічних хвороб.

Нормальні показники ЛДГ.

Підвищення рівня ЛДГ характерно при вагітності і після фізичного навантаження. Також спостерігається збільшення ЛДГ після прийому алкоголю.

Підвищення рівня ЛДГ спостерігається при:

• травмах скелетних м’язів;

* лікуванні кофеїном, інсуліном, анестетиками та аспірином.

Креатинкіназа.

Креатинкінази міститься в скелетних м’язах (рідше в гладких) і забезпечує енергією їх клітини. Вихід ферменту з клітин відбувається при пошкодженні м’язів, тому визначення рівня креатинкінази в крові (табл. 13 і 14) застосовується в ранній діагностиці інфаркту міокарда.

Аналіз креатинкінази дозволяє діагностувати інфаркт міокарда зі 100%-вою точністю. Норми креатинкінази в крові – 0-24 од/л.

Нормальні показники креатинкінази у дітей і підлітків.

Нормальні показники креатинкінази у дорослих.

Підвищений показник.

Підвищення рівня креатинкінази спостерігається при:

Знижений показник.

Зниження рівня креатинкінази спостерігається при зниженні м’язової маси і малорухливому способі життя.

Лужна фосфатаза.

Лужна фосфатаза бере участь в обміні фосфорної кислоти і сприяє транспорту фосфору в організмі. Найбільше лужної фосфатази міститься в кістковій тканині, слизовій оболонці кишечника, плаценті і молочній залозі під час лактації.

Визначення рівня лужної фосфатази в крові (табл. 15) дозволяє діагностувати хвороби печінки, кісткової системи, нирок і жовчовивідних шляхів.

Нормальні показники лужної фосфатази.

Підвищений показник.

Підвищення рівня лужної фосфатази спостерігається при:

* захворюваннях кісткової тканини, в тому числі і онкологічних;

• лімфогранулематозі з ураженням кісток;

У дітей рівень лужної фосфатази в крові вище, ніж у дорослих. Також збільшення кількості лужної фосфатази відбувається в останньому триместі вагітності.

* пухлини жовчовивідних шляхів;

* передозування вітаміну С;

• прийомі оральних контрацептивів, що містять прогестерон і естроген;

• дефіциті кальцію і фосфатів в їжі;

Знижений показник.

Зниження рівня лужної фосфатази спостерігається при:

* дефіциті цинку, магнію, вітаміну В12 в їжі;

• порушення росту кісткової тканини.

Ліпаза бере участь в розщепленні нейтральних жирів – тригліцеридів – на гліцерин і вищі жирні кислоти. Вона синтезується багатьма органами і тканинами організму. Норма ліпази – від 0 до 190 од/л.

Підвищений показник.

Підвищення рівня ліпази спостерігається при:

* пухлини і кісті підшлункової залози;

• хронічних захворюваннях жовчного міхура;

• травмах м’яких тканин;

• пухлини молочної залози;

Знижений показник.

Зниження рівня ліпази спостерігається при:

• онкологічних захворюваннях, крім пухлини підшлункової залози;

* надлишку в організмі тригліцеридів, що є наслідком неправильного харчування.

Холінестераза.

Холінестераза (ХЕ) утворюється в печінці, міститься в скелетних м’язах і нервової тканини.

Сироваткова хе присутній в підшлунковій залозі і в печінці. Нормальний показник холінестерази – 5300-12 900 од/л.

Підвищений показник.

Підвищення рівня холінестерази спостерігається при:

Рівень холінестерази може підвищитися на ранньому терміні вагітності і знизитися на пізньому.

• пухлини молочної залози;

Знижений показник.

Зниження рівня холінестерази спостерігається при:

• метастатичному раку печінки;

• прийомі оральних контрацептивів, глюкокортикоїдів, анаболічних стероїдів.

Холестерин.

Холестерин бере участь в жировому обміні, синтезі статевих гормонів і вітаміну D, а також у побудові мембран клітин. Синтез холестерину відбувається в печінці. Частина холестерину надходить в організм з їжею.

Нормальний показник холестерину в крові – 3-6 ммоль/л.

Основною транспортною формою загального холестерину є холестерин ліпопротеїнів низької щільності (холестерин ЛПНЩ) (табл. 16).

Холестерин міститься в вершковому маслі, яйцях, молоці, жирному м’ясі і рибі.

Він переносить загальний холестерин в органи і тканини.

Нормальні показники холестерину ЛПНЩ.

Транспорт жирів від однієї групи клітин до іншої здійснює холестерин ліпопротеїнів високої щільності (холестерин ЛПВЩ) (табл. 17). Він переносить холестерин з судин серця, серцевого м’яза і артерій мозку в печінку – в ній з холестерину утворюється жовч.

Нормальні показники холестерину ЛПВЩ.

Підвищений показник.

Підвищення рівня холестерину в крові спостерігається при:

* неправильному харчуванні (переважанні в раціоні продуктів, багатих вуглеводами і насиченими жирами);

• ішемічної хвороби серця;

• хронічної ниркової недостатності;

Підвищений рівень холестерин спостерігається, як правило, у людей, які курять і зловживають алкоголем.

• пухлини підшлункової залози;

• прийомі оральних контрацептивів.

Знижений показник.

Зниження рівня холестерину спостерігається при:

* порушення харчування (відсутності в раціоні продуктів, багатих вуглеводами і насиченими жирами);

• хронічної серцевої недостатності;

• гострих інфекційних захворюваннях;

* хронічних хворобах легенів;

* термінальної стадії цирозу печінки;

Тригліцериди.

Тригліцериди (ТГ), або нейтральні жири, є похідними гліцерину. Це головне джерело енергії для клітин. ТГ синтезуються в печінці, кишечнику і жирової тканини, надходячи в організм з їжею. Рівень ТГ в крові (табл.18 і 19)залежить від статі і віку людини.

Нормальні показники тригліцеридів у дітей.

Нормальні показники тригліцеридів у дорослих.

Підвищення ТГ спостерігається при:

• ішемічної хвороби серця;

* тромбозі судин мозку;

Підвищення рівня ТГ часто спостерігається при вагітності, зниження – при прийомі вітаміну С.

• хронічної ниркової недостатності;

• прийомі оральних контрацептивів.

Знижений показник.

Зниження ТГ спостерігається при:

* хронічних хворобах легенів;

• ураженні тканини нирок.

Глюкоза є основним показником вуглеводного обміну в організмі. Концентрація глюкози в крові регулюється гормонами, зокрема інсуліном. Визначення рівня глюкози в крові (табл. 20) допомагає в діагностиці цукрового діабету.

Нормальні показники глюкози.

Підвищення рівня глюкози спостерігається при:

• пухлини підшлункової залози;

• хронічних захворюваннях печінки і нирок;

Нормальні показники глюкози при вагітності – 3,3-6,6 ммоль/л.

Знижений показник.

Зниження рівня глюкози спостерігається при:

• хворобах підшлункової залози;

Фруктозамин.

Фруктозамін показує рівень вмісту глюкози в крові. Він утворюється в результаті взаємодії глюкози з білками крові, в основному з альбуміном. Аналіз на фруктозамін проводять для короткострокового спостереження за рівнем глюкози в крові. Нормальний показник фруктозаміну-205-285 мкмоль / л. у дітей цей показник нижче, ніж у дорослих.

Підвищений показник.

Підвищення рівня фруктозаміну спостерігається при:

Знижений показник.

Зниження рівня фруктозаміну спостерігається при:

• прийомі вітаміну С.

До пігментів крові відносяться прямий білірубін і непрямий білірубін. Разом вони утворюють загальний білірубін – жовто-червоний пігмент, продукт розпаду гемоглобіну і деяких інших складових крові. Зміна нормальних показників білірубіну в більшості випадків свідчить про патологічних процесах в організмі. Норма загального білірубіну – 3,4—17,1 мкмоль/л, прямого – 0-3,4 мкмоль/л У новонароджених білірубін високий (фізіологічна жовтяниця).

Загальний білірубін.

Підвищений показник.

Підвищення рівня загального білірубіну спостерігається при:

• дефіцит вітаміну В12;

• первинному цирозі печінки;

* токсичному, лікарському та алкогольному отруєнні.

Прямий білірубін.

Підвищений показник.

Підвищення рівня прямого білірубіну спостерігається при:

• гострому вірусному гепатиті;

• інфекційному ураженні печінки;

Низькомолекулярні азотисті речовини.

Креатинін є кінцевим продуктом обміну білків. Він утворюється в печінці, виділяється в кров і бере участь в енергетичному обміні в м’язовій тканині. З організму креатинін виводиться нирками з сечею. Відхилення рівня креатиніну від норми (табл. 21 і 22), як правило, свідчать про порушення функції нирок і стану скелетних м’язів.

Нормальні показники креатиніну у дітей.

Нормальні показники креатиніну у дорослих.

Збільшення кількості креатиніну спостерігається при:

• гострої і хронічної ниркової недостатності;

• порушення харчування (надлишку в раціоні м’ясної їжі).

Знижений показник.

Зменшення кількості креатиніну спостерігається при:

* порушення харчування (вегетаріанській дієті);

• зниження м’язової маси.

У I і II триместрі вагітності відбувається зниження рівня креатиніну в крові.

Сечова кислота.

Сечова кислота синтезується в печінці у вигляді солей натрію і міститься в плазмі крові.

Вона виводить з організму надлишок азоту. За виведення сечової кислоти з крові відповідають нирки.

При порушенні їх функції спостерігається і порушення обміну сечової кислоти – накопичення в крові солей натрію.

Рівень сечової кислоти залежить від віку і статі (табл. 23).

Нормальні показники сечової кислоти.

Підвищення рівня сечової кислоти в крові – гіперурикемія – спостерігається при:

• дефіцит вітаміну В12;

• хворобах печінки і жовчовивідних шляхів;

Рівень сечової кислоти в крові може підвищитися після фізичного навантаження, прийому алкоголю, а також при тривалому голодуванні.

• гострому алкогольному отруєнні;

* неправильному харчуванні (переважання в раціоні їжі, багатої вуглеводами і жирами).

Знижений показник.

Зниження рівня сечової кислоти в крові-гіпоурикемія-спостерігається при:

• хвороби Вільсона – Коновалова;

* неправильному харчуванні (дієті, бідній нуклеїновими кислотами).

Сечовина крові.

Сечовина крові є основним продуктом розпаду білків. Вона виробляється печінкою з аміаку і бере участь в процесі концентрації сечі. Виводиться з організму нирками. Відхилення рівня сечовини від норми (табл. 24) свідчить про порушення функції нирок.

Нормальні показники сечовини крові.

Підвищений показник.

Підвищення рівня сечовини крові спостерігається при:

• пухлини сечового міхура;

• непрохідності сечовивідних шляхів;

• прийомі андрогенів і глюкокортикоїдів.

Концентрація сечовини в крові залежить від харчування людини. Якщо в раціоні переважає білкова їжа, може відзначатися підвищення рівня сечовини в крові, якщо рослинна-зниження.

Знижений показник.

Зниження рівня сечовини крові спостерігається при:

• отруєння фосфором і миш’яком.

Неорганічні речовини і вітаміни.

Залізо (Fe) допомагає крові насичувати органи і тканини киснем. Іони заліза входять до складу гемоглобіну і міоглобіну, фарбуючи кров в червоний колір. Залізо надходить в організм людини з їжею, засвоюється в кишечнику, розноситься по кровоносних судинах і потрапляє в кістковий мозок, де утворюються еритроцити.

Нормальна кількість заліза в організмі людини залежить від його статі і віку (табл. 25), а також від рівня гемоглобіну, ваги і зростання.

Нормальні показники заліза.

Підвищений показник.

Підвищення рівня заліза в крові спостерігається при:

• отруєння препаратами заліза;

* гіпо — і апластичної анемії;

* дефіциті вітамінів В6 і В12;

• прийомі естрогенів і оральних контрацептивів.

Знижений показник.

Зниження рівня заліза в крові спостерігається при:

• гострих і хронічних інфекційних хворобах;

• захворюваннях шлунка і кишечника;

У жінок потреба в залозі в 2 рази вище, ніж у чоловіків, так як значна його кількість втрачається під час менструацій. Вагітним необхідно споживати заліза з їжею в 1,5 рази вище норми.

• неповноцінному харчуванні (молочно-рослинній дієті);

• прийомі андрогенів, аспірину, глюкокортикоїдів.

Калій (K), поряд з натрієм і хлоридами, забезпечує електричні властивості клітинних мембран.

Рівень калію в крові залежить від віку (табл. 26).

Нормальні показники калію.

Підвищений показник.

Підвищення рівня калію – гіперкаліємія – спостерігається при:

• гострої ниркової недостатності.

Знижений показник.

Зниження рівня калію – гіпокаліємія – спостерігається при:

• порушення функції нирок;

Натрій (Na), поряд з калієм і хлоридами, забезпечує електричні властивості клітинних мембран. Нормальний рівень натрію в крові – 280-1000 мкг/кг.

Підвищений показник.

Підвищення рівня натрію – гіпернатріємія – спостерігається при:

• надмірному споживанні солі;

Зниження рівня натрію – гіпонатріємія – спостерігається при:

* зловживанні сечогінними препаратами;

• хронічної серцевої недостатності;

Хлориди входять до складу шлункового соку і відіграють велику роль в процесі травлення. Рівень хлоридів в крові залежить від віку (табл. 27).

Нормальні показники хлоридів.

Підвищений показник.

Підвищення рівня хлоридів спостерігається при:

• гострої ниркової недостатності;

• підвищеної функції кори надниркових залоз.

Знижений показник.

Зниження рівня хлоридів спостерігається при:

Кальцій (Ca) бере участь у проведенні нервових імпульсів, як і калій, натрій, хлориди утримує рідину в судинах, перешкоджаючи розвитку набряків. Кальцій входить до складу кісткової тканини і зубної емалі, він необхідний для м’язового скорочення і згортання крові.

Рівень кальцію в крові регулює вітамін D і гормон паращитовидних залоз. Нормальний показник кальцію – 2,15—2,5 ммл/л.

Підвищений показник.

Підвищення рівня кальцію в крові – гіперкальціємія – спостерігається при:

• посилення функції паращитовидної залози;

• онкологічних захворюваннях з ураженням кісток;

• надлишку вітаміну D;

• гострої ниркової недостатності.

Знижений показник.

Зниження рівня кальцію в крові – гіпокальціємія – спостерігається при:

Кальцій підтримує нормальний ритм серцебиття, бере участь в обміні заліза, регулює ферментну активність, сприяє нормальній роботі нервової системи, бере участь у скороченні м’язів, підтримує в нормальному стані кістки і зуби.

• ослабленні функції щитовидної залози;

• хронічної ниркової недостатності;

Неорганічний фосфор.

Неорганічний фосфор (P) входить до складу нуклеїнових кислот, кісткової тканини і основних систем забезпечення клітин енергією. Його рівень (табл. 28) регулюється паралельно з рівнем кальцію.

Нормальні показники неорганічного фосфору.

Підвищення рівня неорганічного фосфору спостерігається при:

* надмірному накопиченні вітаміну D;

• зниження функції паращитовидних залоз;

Знижений показник.

Зниження рівня неорганічного фосфору спостерігається при:

• лікуванні цукрового діабету;

* підвищеної функції паращитовидних залоз.

Магній (Mg) бере участь в синтезі білка. Він необхідний для нормальної роботи серця, бере участь в роботі нервової і м’язової тканини. Нормальна кількість магнію – 0,65—1,05 ммл/л.

Підвищення рівня магнію в крові – гіпермагніємія – спостерігається при:

* передозування препаратів магнію.

Знижений показник.

Зниження рівня магнію в крові – гіпомагніємія – спостерігається при:

• зниження функції паращитовидних залоз;

Судинно-тромбоцитарний гемостаз.

Судинно-тромбоцитарний гемостаз дозволяє оцінити резистентність капілярів, час зупинки кровотечі і властивості тромбоцитів. Нормальні показники наведені в таблиці 29.

Нормальні показники при судинно-тромбоцитарному гемостазі.

Резистентність капілярів.

Резистентність капілярів – це їх здатність зберігати цілісність судинної стінки при механічній дії. При порушенні резистентності спостерігається ламкість капілярів. Резистентність капілярів визначається симптомом щипка Кожевникова, симптомом джгута Кончаловського-Румпеля-Лееде і Банкової пробою Нестерова.

Симптом щипка Кожевникова. При порушенні резистентності капілярів на місці щипка шкіри під ключицею з’являються дрібні крововиливи (петехії) або синці.

Симптом джгута Кончаловського – Румпеля – Лееде. У здорових людей при підвищенні тиску в тонометрі до 80 мм ртутного стовпа протягом 5 хвилин на передпліччя в 2 см від ліктьової ямки в колі діаметром 2,5 см петехії не утворюються або утворюється не більше 10 петехій (діаметром до 1 мм).

Банкова проба Нестерова. Цей аналіз заснований на створенні негативного тиску в кюветах діаметром 1,5 см, які накладають під ключицями.

У здорових людей протягом 3 хвилин при розрідженні до 30 мм ртутного стовпа з’являється не більше 20 дрібних петехій.

Підвищені показники.

Підвищена ламкість капілярів спостерігається при:

* дефіцит вітаміну С;

* дефіциті факторів протромбінового комплексу.

Час кровотечі.

Час, який проходить з моменту нанесення рани на шкірі глибиною не менше 3 мм до припинення кровотечі, називається часом кровотечі. Його визначають шляхом прикладання до рани смужки фільтрувального паперу.

Дане тестування дозволяє оцінити первинний гемостаз, воно характеризує активність капілярів і тромбоцитів і не залежить від процесів згортання крові.

Час кровотечі по Дуке. Для даного аналізу проколюють кінчик пальця або мочку вуха.

Час кровотечі по Анві. Для даного аналізу наносять на рану передньої поверхні передпліччя в умовах підвищеного тиску (40 мм ртутного стовпа, манжета на плече).

Підвищений показник.

Підвищений час кровотечі спостерігається при:

• кровотечах з гипофибриногенемией;

* дії гепарину, дезагрегатів і саліцилатів;

• дефіциті вітаміну С.

Знижений показник.

Знижений час кровотечі спостерігається при підвищеній спастичної здатності периферичних капілярів, а також внаслідок технічної помилки.

Кількість тромбоцитів.

Про збільшення і зменшення кількості тромбоцитів докладно говорилося в розділі «загальний аналіз крові».

Адгезивність тромбоцитів.

Адгезивність тромбоцитів, або ретенція, – це властивість тромбоцитів прилипати до пошкодженої судинної стінки і лейкоцитів.

Підвищений показник.

Підвищення адгезивності тромбоцитів спостерігається при ішемічній хворобі серця, а також в післяпологовому і післяопераційному періоді.

Знижений показник.

Зниження адгезивності тромбоцитів спостерігається при:

Агрегація тромбоцитів.

Агрегація тромбоцитів – це їх властивість склеюватися один з одним з утворенням агрегатів.

Порушення всіх параметрів агрегації свідчить про тромбастенії Гланцмана або есенціальної атромбоцитопатії II типу, відсутність другої хвилі агрегації – про тромбоцитопатії.

Спонтанна агрегація.

Спонтанна агрегація спостерігається при:

• порушення коронарного і мозкового кровообігу;

Тромбоцит. Фактор 3.

Фактор 3-це тромбоцитарний тромбопластин.

Знижена активність фактора 3 спостерігається при:

Тромбоцит. Фактор 4.

Фактор 4-це антигепариновий фактор.

Підвищений показник.

Підвищений показник (час укорочено) спостерігається при:

Навіть здоровим людям розгорнутий аналіз крові необхідно здавати 1 раз в рік.

Знижений показник знижений показник (час подовжено) спостерігається при:

• лікування аспірином, папаверином, бутадионом.

Вміст гормонів в крові.

Гормони виробляються залозами внутрішньої секреції, виділяються безпосередньо у кров і впливають на функції всіх органів і систем організму.

Гормони гіпофіза.

Нормальні показники вмісту гормонів гіпофіза в крові наведені в таблиці 30.

Нормальні показники вмісту гормонів гіпофіза.

Адренокортикотропний гормон.

Є стимулятором синтезу гормонів кори надниркових залоз.

Підвищений показник.

Підвищення АКТГ спостерігається при:

• вродженої гіперплазії надниркових залоз;

• хвороби Іценко – Кушинга.

Знижений показник.

Зниження АКТГ спостерігається при:

• вторинної недостатності надниркових залоз;

Соматотропний гормон.

Це так званий гормон росту. Він стимулює ріст органів, м’язів і кісток.

Підвищений показник.

Підвищення концентрації СТГ спостерігається при:

Знижений показник.

Зниження концентрації СТГ спостерігається при гіпофізарному нанизмі.

У жінок пролактин стимулює ріст і розвиток молочних залоз, посилює лактацію, у чоловіків впливає на ріст насіннєвих бульбашок і простати.

Підвищення концентрації пролактину у жінок спостерігається при:

При підвищенні концентрації пролактину у чоловіків спостерігається порушення потенції.

• прийомі великих доз естрогенів.

Тиреотропний гормон.

ТТГ стимулює процеси йодування тирозину і розпад тиреоглобуліну в щитовидній залозі.

Підвищення рівня ТТГ спостерігається при:

Зниження рівня ТТГ спостерігається при:

• аденомі щитовидної залози;

Фолікулостимулюючий гормон.

ФСГ робить величезний вплив на функції статевих залоз. У чоловіків він стимулює сперматогенез і розвиток насіннєвих канальців, у жінок – фолікулів.

Підвищення концентрації ФСГ спостерігається при:

• первинної недостатності яєчників;

• синдромах Кляйнфелтера і Тернера.

Зниження концентрації ФСГ спостерігається при:

Під час вагітності рівень ФСГ наближається до нулю.

• вторинної недостатності яєчників;

* раку передміхурової залози;

• прийомі естрогенів і оральних контрацептивів.

Лютеїнізуючий гормон.

ЛГ стимулює секрецію тестостерону у чоловіків і естрогенів і прогестерону у жінок.

Підвищений показник.

Підвищення концентрації ЛГ в крові спостерігається при дисфункції статевих залоз.

Знижений показник.

Зниження концентрації в крові ЛГ спостерігається при:

• вторинної недостатності статевих залоз;

• порушення функції гіпоталамуса або гіпофіза;

* прийомі великих доз прогестерону і естрогенів.

Гормони щитовидної залози.

Нормальні показники вмісту гормонів щитовидної залози в крові наведені в таблиці 31.

Нормальні показники вмісту гормонів щитовидної залози.

Тироксин і трийодтиронін.

Т4 і Т3 регулюють інтенсивність вуглеводного, білкового і жирового обміну, впливають на функції дихальної, серцево-судинної, імунної та нервової системи.

Підвищений показник.

Підвищення рівня Т3 і Т4 спостерігається при:

• дефіциті в організмі йоду.

Зниження рівня Т3 і Т4 спостерігається при:

Кальцитонін.

Кальцитонін бере участь в регуляції кальцієвого обміну.

Підвищений показник.

Підвищення концентрації кальцитоніну спостерігається при:

* раку щитовидної залози.

У літніх людей відзначається зниження концентрації кальцитоніну в крові.

Інсулін (ІРІ) є основним гормоном підшлункової залози. Він підвищує проникність клітинних мембран для глюкози, сприяє синтезу глікогену і гальмує його розпад. Норма інсуліну в крові – 16-160 од/мл

Підвищення рівня ІРІ спостерігається при інсулемі, зниження – при цукровому діабеті I типу.

Гормони надниркових залоз.

Нормальні показники вмісту гормонів надниркових залоз в крові наведені в таблиці 32.

Нормальні показники вмісту гормонів надниркових залоз в крові.

Альдостерон.

Альдостерон регулює водно-сольовий обмін в організмі.

Підвищений показник.

Підвищення рівня альдостерону спостерігається при:

• раціоні, бідному натрієм;

• пухлинах кори надниркових залоз;

* набряках і затримці в організмі натрію, пов’язаних із захворюваннями серця, нефрозом, цирозом печінки.

Знижений показник.

Зниження рівня альдостерону спостерігається при:

• емболії надниркової артерії;

• тромбозі надниркової вени;

• раціоні, бідному калієм;

* споживанні великої кількості рідини.

Кортизол посилює утворення глюкози з амінокислот і білків, обмежує синтез антитіл, а також знижує алергічні реакції.

Підвищений показник.

Підвищення концентрації кортизолу в крові спостерігається при:

• хвороби Іценко – Кушинга;

• аденомі і раку надниркових залоз.

Знижений показник.

Зниження концентрації кортизолу в крові спостерігається при:

• хронічної надниркової недостатності.

Адреналін і норадреналін.

Ці гормони підвищують артеріальний тиск, рівень глюкози і холестерину в крові, частішає ритм серцевих скорочень, звужують периферичні судини, гальмують моторику кишечника і підсилюють надходження жирних кислот у кров.

Підвищений показник.

Підвищення концентрації адреналіну і нор-адреналіну спостерігається при:

* фізичному та емоційному навантаженні;

• синдромі Іценко – Кушинга;

Знижений показник.

Зниження концентрації адреналіну і нор-адреналіну спостерігається при:

• синдромі Іценко – Кушинга.

Статеві гормони.

Нормальні показники вмісту статевих гормонів в крові наведені в таблиці 33.

Нормальні показники вмісту статевих гормонів в крові.

Естрогени-прогестерон і естрадіол-забезпечують розвиток статевих органів, продукцію статевих клітин, формують психофізіологічні особливості статевої поведінки і впливають на всі етапи вагітності.

Підвищений показник.

Підвищення концентрації естрогенів спостерігається при:

• пухлинах кори надниркових залоз.

Знижений показник.

Зниження концентрації естрогенів спостерігається при:

• недостатньому функціонуванні яєчників;

• порушення секреції гонадотропних гормонів.

Тестостерон.

Тестостерон впливає на розвиток статевих органів, зростання м’язів і кісток, формування вторинних статевих ознак.

Підвищений показник.

Підвищення концентрації тестостерону спостерігається при:

• ранньому статевому дозріванні;

Знижений показник.

Зниження концентрації тестостерону спостерігається при:

Естрогени і тестостерон утворюються як у жінок, так і у чоловіків. У жіночому організмі переважають естрогени, в чоловічому-тестостерон (андрогени).

• порушення продукції гонадотропних гормонів;

Аналіз на хоріонічний гонадотропін.

Хоріонічний гонадотропін (ХГ) – це особливий гормон вагітності, його виробляють клітини хоріона (оболонки зародка). З допомогою аналізу крові на ХГ можна визначити вагітність вже через 6-10 днів після запліднення. ХГ складається з а– і b-ХГ. a-ХГ має схожу будову з гормонами.

Рівень ХГ в крові у чоловіків і невагітних жінок – менше 5 мЕд/мл

ТТГ, ФСГ і ЛГ, а b-ХГ-унікальний гормон. Саме аналіз на b-ХГ має вирішальне значення в підтвердженні вагітності (табл. 34).

Рівень ХГ при вагітності.

Рівень ХГ при вагітності підвищується поступово. Він швидко наростає в першому триместрі, подвоюючись кожні 2-3 дні. Найвищий рівень ХГ спостерігається на 10-12-й тижня вагітності, потім він починає повільно знижуватися і залишається постійним у другій половині вагітності.

Підвищений показник у вагітних.

Підвищення рівня ХГ при вагітності спостерігається при:

* патології розвитку плода, в тому числі синдромі Дауна;

* прийомі синтетичних гестагенів.

Підвищений показник у невагітних і у чоловіків.

Підвищення рівня ХГ може спостерігатися при:

Протягом 4-5 днів після аборту показник ХГ в крові може бути підвищений. Високий рівень ХГ після мініаборту вказує на те, що вагітність не перервана.

• онкологічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, легенів, нирок, матки;

* міхурово заметі і рецидиві міхурово занесення;

• прийомі препаратів ХГ.

Знижений показник у вагітних.

Зниження ХГ при вагітності спостерігається при:

* затримці в розвитку плода;

• хронічної плацентарної недостатності;

Аналіз РАРР-А.

РАРР-А (ПАПП-А) – це білок, який виробляється плазмою при вагітності. Аналіз РАРР-А призначають, щоб виявити ризик відхилень у розвитку дитини на ранніх термінах вагітності. Як правило, його здають з 11-го до 14-го тижня вагітності. На терміні більше 14 тижнів аналіз вважається неінформативним. За допомогою даного аналізу можна оцінити ризик розвитку у дитини синдрому Дауна та інших хромосомних аномалій, а також загрозу викидня.

У низькій концентрації РАРР-А міститься в крові чоловіків і невагітних жінок. У вагітних рівень білка поступово зростає (табл. 35).

Нормальні показники РАРР-А при вагітності.

Зниження рівня РАРР-А в крові спостерігається при:

* хромосомних аномаліях плода;

* синдромі Корнелії де Ланге;

Відхилення в результатах аналізу РАРР-А ще не свідчать на 100% про наявність у плода патології. Знижений показник є сигналом для проведення більш серйозних досліджень.

Аналіз на естріол.

Естріол – це жіночий статевий гормон, який відноситься до естрогенів. Цей гормон виробляє плацента, а потім печінку плоду. Концентрація естріолу в крові жінки зростає з перебігом вагітності.

Оскільки в утворенні естріолу беруть участь плацента і плід, рівень цього гормону (табл. 36) – ідеальний показник роботи плацентарної системи. Аналіз естріолу дозволяє визначити можливі порушення в розвитку плода.

Нормальні показники естріолу при вагітності.

Знижений показник.

Зниження рівня естріолу спостерігається при:

* загрозу викидня або передчасних пологів;

• гіпоплазії надниркових залоз плода;

Аналіз на RW.

Аналіз крові на RW відіграє важливу роль в діагностиці сифілісу і проводиться на різних стадіях захворювання. Реакція крові на RW дає уявлення про наявність і ступеня активності блідої трепонеми.

Аналіз крові на RW є обов’язковим при госпіталізації.

Результат буває негативним або позитивним. Від’ємний результат свідчить про відсутність захворювання, позитивний може мати від одного до чотирьох хрестів:

• ++++ – різко позитивна реакція.

При сумнівної або слабоположительной реакції рекомендується здати повторний аналіз, оскільки такий результат не завжди означає, що людина хвора на сифіліс: при важких інфекціях, алергічних реакціях і при вагітності аналіз на сифіліс може бути позитивним. Підтвердити діагноз може тільки повторний аналіз. Різко позитивна реакція завжди вказує на наявність у людини сифілісу.

Група крові і резус-фактор.

На еритроцитах є спеціальні білки – антигени груп крові, до яких в плазмі є антитіла. Взаємодія однойменних антигену і антитіла викликає склеювання еритроцитів в стовпчики — в такому вигляді вони не можуть переносити кисень. Саме тому в крові однієї людини не зустрічаються однойменні антиген і антитіло. Їх комбінація – це і є група крові. Її враховують при переливанні крові. Як і всі білки організму, антигени й антитіла груп крові (не сама група крові) передаються у спадок, тому їх комбінація у дітей може відрізнятися від комбінації у батьків (табл. 37). У діагностиці користуються визначенням групи крові за системою АВ0:

• група крові I (0);

• група крові II (А);

* група крові III (В);

• група крові IV (АВ).

Група крові. Успадкування.

Якщо у одного з батьків I група крові, у дитини не може бути IV, а якщо IV – не може бути I.

Резус-фактор-це білок на мембрані еритроцитів, який присутній у 85% людей (їх кров називається резуспозитивной). У решти 15% резус відсутній (їх кров резус-негативна). Ген резус-фактора (R) передається у спадок точно також, як і його відсутність (г) (табл. 38).

Резус-фактор. Успадкування.

Групова несумісність і резус-конфлікт при вагітності.

При вагітності може виникнути конфлікт по групах крові: плід може виробляти антитіла, якщо має антиген, якого немає у матері. Конфлікт іноді виникає, якщо у плода II група крові, а у матері — I або III; у плода III, у матері-I або II; у плода IV, у матері будь-яка інша.

Резус-конфлікт може виникнути при вагітності жінки з негативним резус-фактором крові, якщо плід має позитивний резус-фактор. В цьому випадку при попаданні еритроцитів плода в кровотік матері у неї утворюються антирезусні антитіла. У нормі кровотік матері і плода змішується тільки під час пологів, але при деяких патологіях резус-конфлікт може виникнути вже в першій половині вагітності. Тому, якщо у жінки негативний резус-фактор, їй призначають аналіз на антирезусні антитіла на ранніх термінах вагітності.

Онкомаркери.

Онкомаркери – це речовини, які виробляють пухлинні клітини. У нормі їх виробляють клітини ембріона, але оскільки у дорослої людини немає ембріональних клітин, наявність цих речовин в організмі може вказувати на розвиток пухлини. Різні новоутворення виділяють різні маркери, кожен з яких має свою назву (табл. 39).

Онкомаркери. Нормальні показники.

Синтезується в травному тракті плода. Як онкомаркер використовується для діагностики і контролю за ходом лікування раку шлунка, а також як доповнення до аналізу SCC.

Підвищений показник.

Підвищення показника РЕА спостерігається при:

• раку шийки матки;

* раку товстої і прямої кишки;

* раку підшлункової залози;

• раку щитовидної залози;

* раку молочної залози;

• цирозі печінки (до 10 нг/мл);

• хронічному гепатиті (до 10 нг/мл);

• панкреатиті (до 10 нг/мл);

* виразковий коліт (до 10 нг/мл);

• пневмонії (до 10 нг/мл);

• бронхіті (до 10 нг/мл);

* туберкульозі (до 10 нг/мл);

• муковісцидозі (до 10 нг/мл).

Цей білок виробляється в печінці ембріона і використовується для діагностики вад розвитку плоду. В якості онкомаркера застосовується для діагностики та контролю за ходом лікування раку печінки і статевих органів.

Підвищений показник.

Підвищення рівня АФП спостерігається при:

• метастазах раку в печінку;

• первинному раку печінки;

* раку товстої кишки;

* раку підшлункової залози;

* раку молочної залози;

• хронічної печінкової недостатності.

Підвищений показник під час вагітності.

Підвищення рівня АФП під час вагітності спостерігається при:

• некрозі печінки плода.

Знижений показник під час вагітності.

Зниження рівня АФП під час вагітності спостерігається при:

* затримці розвитку плода.

Цей антиген синтезується в печінці і підшлунковій залозі плода. Як онкомаркер використовується для діагностики та контролю за ходом лікування раку підшлункової залози і шлунка.

Підвищення рівня СА 19-9 спостерігається при:

* раку підшлункової залози;

* раку жовчного міхура і жовчовивідних шляхів;

• первинному раку печінки;

• раку прямої і сигмовидної кишки;

* раку молочної залози;

• запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту і печінки (до 500 Од/мл, частіше – до 100 Од/мл);

• муковісцидозі (до 100 Од/мл).

Підвищення рівня СА 72-4 спостерігається при:

* доброякісних пухлинах і запальних процесах (рідко).

СА 15-3.

Цей антиген синтезується в альвеолах і протоках молочних залоз і використовується для діагностики раку молочної залози.

Підвищений показник.

Підвищення рівня СА 15-3 спостерігається при:

* раку молочної залози;

• раку шийки матки;

Фізіологічне підвищення рівня СА 15-3 спостерігається при вагітності.

* раку підшлункової залози;

* доброякісних захворюваннях молочної залози;

• доброякісних захворюваннях шлунково-кишкового тракту;

* хронічних захворюваннях легенів.

Цей антиген синтезується в клітинах пухлини яєчника. Також він присутній в нормальному ендометрії, але потрапляє в кров тільки при ендометріозі.

Підвищений показник.

Підвищення рівня СА 125 спостерігається при:

* раку підшлункової залози;

• раку прямої і сигмовидної кишки;

Підвищення рівня СА 125 може відбуватися під час менструації, при вагітності, а також при панкреатиті, гепатиті і цирозі печінки.

Підвищений показник.

Підвищення рівня SCC спостерігається при:

• раку шийки матки;

• ниркової недостатності (до 10 нг/мл).

Підвищений показник.

Підвищення рівня HCE спостерігається при:

* доброякісних хворобах легенів (до 20 нг/мл);

• ураженнях нервової системи.

Підвищений показник.

Підвищення рівня CYFRA 21-1 спостерігається при раку легенів.

Підвищений показник.

Підвищення рівня ХГЧ у чоловіків і невагітних жінок спостерігається при:

* раку товстої і тонкої кишки;

Підвищення рівня ХГЧ спостерігається при вагітності, а також у жінок з міомою або кістою яєчника (в менопаузі).

Підвищений показник.

Підвищення рівня PSA спостерігається при:

* раку передміхурової залози;

• доброякісної гіперплазії передміхурової залози (до 10 нг/мл);

• раку прямої і сигмовидної кишки;

• простатиті(до 10 нг/мл).

Рівень PSA може збільшитися після ректального обстеження,цистоскопії, трансуретральной біопсії та лазерної терапії. При доброякісній гіперплазії простати рівень PSA змінюється наступним чином: 50-59 років – до 2,9 нг/мл, 60-69 років – до 3,9 нг/мл, 70-79 років – до 4,8 нг/мл, 80 років і старше – до 8,8 нг/мл

B-2-мікроглобулін.

Підвищений показник.

Підвищення рівня b-2-мікроглобуліну спостерігається при:

* станах після трансплантації органів.

Коагулограма.

Дані цього аналізу складаються з різних тестів. Їх кількість змінюється в залежності від цілей дослідження. Розрізняють повну і скорочену коагулограму, а також окремі тести.

Нормальні показники коагулограми наведені в таблиці 40.

Коагулограма. Нормальні показники.

Час згортання крові по Лі – Уайту.

Це час, що минув з моменту взяття крові до моменту її згортання, яке залежить від активності плазмових факторів і тромбоцитів, а також від стану судинної стінки.

Підвищений показник.

Підвищений показник (час подовжено) спостерігається при:

* дефіциті факторів згортання крові;

Незгортання крові.

Незгортання крові спостерігається при афибриногемии, тобто при утриманні фібриногену менше 1 г/л.

Індекс контактної активації.

Це співвідношення часу згортання крові по Лі – Уайту в силіконовій і несиликоновой пробірках.

Підвищений показник.

Підвищена контактна активація спостерігається при:

• порушення функцій печінки;

• нестачі факторів Хагемана, Флетчера і Фитцжеральда;

Матеріалом для аналізу служить плазма.

Знижений показник.

Знижена Контактна активація спостерігається при гіперкоагуляційній фазі ДВС-синдрому.

Час рекальцифікації плазми.

Це час згортання крові після додавання до неї певної кількості хлориду кальцію.

• нестачі факторів згортання.

Знижений показник.

Знижений показник (час укорочено) спостерігається при:

Активований час рекальцифікації.

Це час згортання крові після додавання до неї певної кількості хлориду кальцію в умовах стандартизації коалином.

• нестачі факторів згортання.

Знижений показник.

Знижений показник (час укорочено) спостерігається при:

Активований частковий тромбопластиновий час.

• жирової дистрофії печінки;

Якщо додавання 10%-ної донорської плазми нормалізує АЧТЧ при підвищеному показнику, це вказує на брак плазмових факторів.

Знижений показник.

Знижений показник (час укорочено) спостерігається при:

• попаданні тканинного тромбопластину в пробірку (порушення техніки взяття крові);

• підвищеної згортання крові.

Основні типи коагулограм (по Е. П. Іванову)

Показники основних типів коагулограм наведені в таблиці 41.

Основні типи коагулограм.

Результати дослідження фібриногену а, а також протамінової та етанолової проб позначаються знаком»»».

1-й тип (зниження антикоагулянтних властивостей крові):

Коагулограма 1-го типу спостерігається при:

• стани після хірургічного втручання (особливо у людей старше 35 років і у хворих з гнійними ускладненнями);

• станах після пологів у жінок з гіпертонією або флеботромбозом.

2– й тип (гіперкоагуляція)

Коагулограма 2-го типу спостерігається при:

• тромбоемболії легеневої артерії;

• гострому артеріальному тромбозі нижніх кінцівок;

* гіперкоагуляційної фазі ДВС-синдрому.

Коагулограма 3-го типу спостерігається при:

• різкої депресії фібринолізу;

* розвивається тромбонемії на тлі гіперфібриногемії.

Коагулограма 4-го типу спостерігається при гіперкоагуляційній фазі ДВС-синдрому з ознаками гіперкоагуляції в першій фазі.

Коагулограма 5-го типу спостерігається при гострій набутій гіпофібриногемії з розладом фаз згортання при ДВС-синдромі.

6-й тип (гіпокоагуляція)

Коагулограма 6-го типу спостерігається при:

Коагулограма 7-го типу спостерігається при:

* вродженому дефіциті факторів згортання з ураженням паренхіми печінки;

* лікуванні непрямими антикоагулянтами.

Для аналізу стану системи згортання крові використовують тромбоеластографи і коагулографи.

Коагулограма 8-го типу спостерігається при:

* лікуванні фібринолітичними препаратами;

Коагулограма 9-го типу спостерігається при:

Протромбін.

Нормальні показники аналізу на протромбін наведені в таблиці 42.

Протромбін. Нормальне значення.

Споживання протромбіну.

Це показник співвідношення протромбінового часу сироватки крові хворого з протромбіновим часом плазми донора.

Якщо порушено утворення протромбінази, протромбін не повністю перетворюється на тромбін, а залишається в сироватці крові. Про протромбіноутворення судять за кількістю залишився протромбіну.

Знижений показник.

Зниження значення споживання протромбіну спостерігається при:

Протромбіновий час і протромбіновий індекс.

Це показник зовнішньої системи активації протромбіну в умовах надлишку кальцію і тромбопластину. Протромбіновий час залежить від фибрингена і плазмових факторів.

Щоб виключити залежність від активності використовуваного тромбопластину, протромбіновий час представляють як протромбіновий індекс, для обчислення якого протромбіновий час пацієнта ділять на протромбіновий час донора, а потім множать на 100%.

Підвищений показник.

Збільшений протромбіновий індекс спостерігається при:

• хронічних хворобах печінки;

* пізніх стадіях ДВС-синдрому;

• нестачі вітаміну К;

Знижений показник.

Зменшений протромбіновий індекс спостерігається при:

Тромбиновое час.

Це показник переходу фібриногену в фібрин — час утворення згустку плазми при додаванні до неї стандартного розчину тромбіну.

Показник залежить від концентрації фібриногену і процесів його полімеризації.

Тромбіновий час не залежить від механізму активації протромбіну.

Підвищений показник.

Збільшений тромбіновий час спостерігається при:

• наявності інгібіторів згортання крові.

Знижений показник.

Зменшений тромбіновий час спостерігається при:

Несвертиваемость плазми.

Плазма не згортається при:

• наявності інгібіторів згортання крові;

Фібриноген і фібрин.

Нормальні показники аналізу на фібриноген і фібрин наведені в таблиці 43.

Фібриноген і фібрин. Нормальні показники.

Фібриноген.

Фібриноген-фактор згортання крові-виробляється паренхіматозними клітинами печінки і під дією тромбіну перетворюється в фібрин (нерозчинний білок), основний субстрат тромбу.

Підвищений показник.

Підвищене значення фібриногену спостерігається при:

* запальних і некротичних процесах;

Фізіологічне підвищення значення фібриногену спостерігається при вагітності і під час менструації.

• дифузних хворобах сполучної тканини;

• пароксизмальної нічний гемоглобинурии;

Знижений показник.

Знижене значення фібриногену спостерігається при:

* отруєнні гепатотропними отрутами;

* вродженому дефіциті фібриногену;

• станах після кровотечі;

• важкому токсикозі вагітних;

• емболії навколоплідними водами;

* дії фенобарбіталу, урокінази і стрептокінази.

Фібринолітична активність плазми.

Фібринолітична активність звільненої від інгібіторів плазми-це час, який необхідний для повного розчинення згустку.

Час встановлюється за лізисом еуглобулінової фракції.

Підвищений показник.

Подовження часу фібринолітичної активності спостерігається при:

• апластических процесах кровотворення.

Знижений показник.

Скорочення часу фібринолітичної активності спостерігається при:

• хірургічних операціях на легенях, матці, простаті, мозку);

* ускладненнях після пологів;

• шокових і стресових станах;

• сильних фізичних навантаженнях.

Це фермент, який бере участь в утворенні фібринового згустку.

Підвищений показник.

Підвищення показника фібринази (зниження активності) спостерігається при:

* хвороби Лаки-Лорана;

• раку з метастазуванням в печінку;

Зниження показника фібринази (підвищення активності) спостерігається при великому обсязі плазмотрансфузій.

Ретракція кров’яного згустку.

Це мимовільне відділення сироватки крові від її згустку при відстоюванні.

Підвищений показник ретракції кров’яного згустку спостерігається при:

Знижений показник ретракції кров’яного згустку спостерігається при:

* геморагічної алейкії Франка.

Продукти деградації фібриногену.

Наявність продуктів деградації фібриногену спостерігається при:

* станах після хірургічного втручання;

* лікуванні фібринолітичними препаратами.

Для дослідження ретракції кров’яного згустку беруть венозну кров, а для визначення продуктів деградації фібриногену – свіжу сироватку з додаванням інгібіторів фібринолізу.

Лимфаденограмма.

Лимфаденограмма (табл. 44) – аналіз крові з лімфовузла – є додатковим методом дослідження захворювань системи крові. Аналіз призначають при хворобах, що супроводжуються збільшенням лімфатичних вузлів.

Лимфаденограмма. Нормальні показники.

Підвищений показник.

Лімфоцитоз спостерігається при:

Підвищений показник.

Підвищений показник макрофагів спостерігається при хронічному запальному процесі.

Нейтрофіли.

Підвищений показник.

Нейтрофільоз спостерігається при:

Позитивний результат.

Наявність в аналізі гранулем спостерігається при:

Клітини Березовського – Штернберга і Ходжкіна.

Позитивний результат.

Наявність в аналізі клітин Березовського -Штернберга і Ходжкіна спостерігається при лімфогранулематозі.

Пухлинні елементи.

Позитивний результат.

Наявність в аналізі пухлинних елементів спостерігається при:

* метастазах злоякісних пухлин.

Друзи і діляться нитки міцелію актиноміцетів.

Позитивний результат.

Наявність в аналізі друз і діляться ниток міцелію актиноміцетів спостерігається при нагноєнні, пов’язаному з актиномікоз лімфатичних вузлів.

Вірусний гепатит.

Вірусний гепатит – це кілька захворювань зі схожими смптомами.

Вірус гепатиту А передається через немиті руки. Інші віруси гепатиту відносяться до сироватковим: вони передаються через кров, а також статевим шляхом і внутрішньоутробно. Хвороба викликає хронічний запальний процес в печінці і може привести до цирозу або раку печінки.

Гепатит А не переходить в хронічну форму і тому не викликає цирозу і раку печінки. Проти гепатиту А і В існують вакцини проти гепатиту С – ні.

Вірус гепатиту В має кілька антигенів, антитіла до яких визначаються для діагностики гостроти й активності процесу, а також для оцінки ефективності лікування і напруженості імунітету. Гепатит В передається внутрішньоутробно, статевим шляхом, а також через сироватку крові. Вірус гепатиту С передається через сироватку крові (рідше статевим шляхом і внутрішньоутробно).

Вірус гепатиту D (дельта) не існує в самостійній формі – він поєднується з вірусом гепатиту В, посилюючи перебіг захворювання.

Скринінгове дослідження на гепатит В (HbsAg)

Поверхневий антиген вірусу – австралійський антиген.

При персистуванні інфекції її перший маркер залишається позитивним.

Антитіла до поверхневого антигену вірусу гепатиту В (Анти-Hbs)

Антитіла утворюються через кілька тижнів після прояву HbsAg, тобто відбувається вироблення захисного імунітету. Щоб оцінити природний імунітет, проводять якісний аналіз, а для оцінки напруженості щеплення імунітету – кількісний.

Антитіла до внутрішнього (ядерного) білку вірусу гепатиту В (Анти-Hbc сумарні, IgM)

Це основний аналіз в діагностиці гепатиту В, він може бути позитивним при відсутності HbsAg. Сумарні антитіла можуть бути позитивними навіть після перенесеного захворювання. Позитивний аналіз на IgM спостерігається тільки при гострому гепатиті.

Дослідження антигену Е вірусу гепатиту В і антитіл до нього (HbeAg, Анти-Hbe)

Це дослідження призначають хворим з тривало позитивним HbsAg. Антиген Е з’являється в крові при активному розмноженні вірусу, антитіл до нього немає. Антитіла з’являються після переходу вірусу в неактивний стан і зникнення антигену.

Дослідження антигену Е вірусу гепатиту В і антитіл до нього допомагає оцінити ефективність лікування.

Антитіла до вірусу гепатиту С (Анти-HCV сумарні, IgM)

Наявність антитіл до вірусу гепатиту С не свідчить захисному імунітеті – цей аналіз допомагає поставити правильний діагноз.

Негативний аналіз не означає відсутності інфекції.

При позитивному результаті проводять пошук антигену РНК-вірусу.

Наявність IgM вказує на гострий перебіг хвороби.

Сумарні антитіла до вірусу гепатиту А (Анти-HAV сумарні, IgM)

Наявність в аналізі IgG вказує на імунітет до раніше перенесеного гепатиту А або безсимптомне носійство вірусу, а присутність IgM – на гострий перебіг захворювання.

Сумарні антитіла до вірусу гепатиту D (Анти-HDV сумарні, IgM)

Наявність сумарних антитіл не завжди вказує на гострий перебіг захворювання – поставити точний діагноз дозволяє тільки аналіз на антиген вірусу. Присутність IgM свідчить про загострення хвороби.

Аналіз на антитіла до вірусу імунодефіциту людини – це скринінгове дослідження, що дозволяє виявити ВІЛ-інфекцію. Діагностувати та прогнозувати розвиток Сніду за допомогою даного аналізу неможливо, оскільки ВІЛ-інфекція може переходити в СНІД протягом багатьох років.

Антитіла, як правило, з’являються на 412-му тижні інфікування, а іноді пізніше. Негативний результат не означає відсутності ВІЛ-інфекції. Повторний позитивний аналіз, який вказує на присутність антитіл, свідчить про ВІЛ-інфекції.

Цей вірус передається повітряно-крапельним шляхом, після захворювання утворюється довічний імунітет. Від краснухи існує щеплення, яке роблять кожні 10-12 років.

Щоб точно визначити, чи є у людини імунітет до краснухи, роблять аналіз – визначають титри антитіл в сироватці крові (табл. 45).

Аналіз на вірус краснухи.

Динаміку інфекції відстежують по зниженню кількісних титрів IgM і підвищенню IgG. На гострий процес вказує IgM+, IgG+.

Токсоплазмоз.

Токсоплазмоз – це хвороба, яка викликається найпростішими мікроорганізмами. Зараження людини може статися через екскременти кішок або через заражені токсоплазмою продукти харчування (м’ясо і молоко). Як правило, захворювання протікає безсимптомно, діагноз ставиться за титрів антитіл (табл. 46).

Таблиця 46.

Аналіз на токсоплазмоз.

Токсаплазмоз під час вагітності може привести до розвитку множинних вад у плода і навіть до його загибелі.

Інфекційний мононуклеоз.

Інфекційний мононуклеоз викликається вірусом Епштейна-Барр і часто протікає в прихованій формі. Загострення хвороби, як правило, буває одноразовим, після чого з’являється стійкий імунітет. Діагноз ставиться за титрами антитіл (табл. 47).

Таблиця 47 Аналіз на інфекційний мононуклеоз.

Герпес відноситься до хронічних інфекцій (після первинного зараження присутній в організмі постійно) і викликається двома типами вірусу: I-й тип – простий герпес та II-й тип – статевий герпес.

Лікування вимагають тільки клінічні прояви герпесу, тобто загострення захворювання.

Діагноз ставиться за титрами антитіл (табл. 48).

Аналіз на вірус герпесу.

Цитомегаловірус.

Цитомегаловірус присутній в організмі більшості дорослих людей. Клінічне значення має тільки у людей з імунодефіцитом, а також під час вагітності. В останньому випадку існує небезпека первинного інфікування плода.

В інших ситуаціях немає необхідності робити аналіз на цитомегаловірус (табл. 49).

Аналіз на цитомегаловірус.

Хламідіоз – це інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом. Відноситься до так званих прихованих інфекцій, оскільки в більшості випадків протікає безсимптомно. Згодом захворювання переходить в хронічну форму.

Діагноз ставиться на підставі виявлення антитіл в крові (табл. 50) і ДНК збудника в статевих шляхах (метод ПЛР).

Аналіз на хламідіоз.

Мікоплазмозі уреаплазмоз.

Мікоплазми і уреаплазми є умовними патогенами, тобто їх присутність в організмі не вимагає термінового лікування. Лікування необхідно тільки при виявленні гострого процесу при плануванні або під час вагітності. Діагноз ставиться за титрами антитіл (табл. 51).

Аналіз на мікоплазмоз і уреаплазмоз.

Пневмоцистоз.

Пневмоциста – це збудник пневмонії у людей з імунодефіцитом, а також у дітей.

Близько 10% здорових людей є носіями пневмоцист.

Відноситься до умовних патогенів.

Діагноз ставиться за титрами антитіл (табл. 52).

Аналіз на пневмоцистоз.

Паротит – це вірусне захворювання, симптомами якого є підвищення температури тіла, збільшення однієї або декількох слинних залоз, ураження центральної нервової системи. Джерелом інфекції є хвора людина.

Аналіз на паротит і Кір беруть натщесерце. Матеріалом для дослідження служить венозна кров.

Наявність в крові ANTI-MUMPS IgG вказує на перенесене захворювання, а ANTI-MUMPS IgM – на гострий вірусний паротит.

Кір-це вірусне захворювання, симптомами якого є підвищення температури тіла, млявість, слабкість, головні болі, шкірний висип, нежить і ураження кон’юнктиви. Джерелом інфекції є хвора людина. Наявність в крові ANTI – MEASLES VIRUS lgG вказує на перенесене захворювання, а ANTI – MEASLES VIRUS lgM – на гострий період кору.

Лямбліоз – широко поширене протозойні захворювання, що виникає внаслідок ураження тонкого кишечника і печінки лямбліями. Наявність в крові ANTI – GIARDIA LAMBLIA lgG і ANTI – GIARDIA LAMBLIA IgM указаывает на лямбліоз.

Амебіаз – це важке захворювання, що викликається дизентерійною амебою (Entamoeba histolytica), яка вражає слизову оболонку кишечника. Наявність в крові ANTI-ENTAMOEBA HYSTOLITICA вказує на амебіаз.

Кандидоз – це запальне захворювання, яке викликається дріжджоподібними грибами роду Candida.

Основні симптоми у жінок:

• свербіж і печіння в області зовнішніх статевих органів;

• почервоніння і набряк слизової піхви;

• болі при статевому акті;

• печіння або біль при сечовипусканні. Основні симптоми у чоловіків:

* свербіж і печіння в області крайньої плоті і головки статевого члена;

* почервоніння головки статевого члена і білий наліт на ній;

• болі при статевому акті;

• печіння або біль при сечовипусканні.

Діагноз ставиться на підставі виявлення антитіл в крові і ДНК збудника в статевих шляхах (метод ПЛР). Наявність IgG в крові вказує на системний кандидоз (специфічність і чутливість тесту становить близько 80%). Негативний результат аналізу свідчить про відсутність глибокого кандидозу.

Серологічні тести є важливим доповненням до мікробіологічних досліджень.

Генетичні дослідження.

Дослідження каріотипу.

Каріотип – це дослідження хромосом соматичних клітин організму на стадії метафази поділу. Основою хромосом є ДНК – носій генетичної інформації. Поза процесом ділення клітин хромосоми знаходяться в ядрі клітини, тому досліджувати їх складно.

Нормальний каріотип чоловіки-46, XY, жінки-46, XX.

Даний аналіз не рекомендується здавати натщесерце. За місяць до дослідження необхідно утриматися від прийому антибіотиків.

Дослідження каріотипу проводять у подружніх пар з безпліддям або звичним невиношуванням вагітності, а також У мають дитину (дітей) з будь-яким хромосомним синдромом.

Крім цього, дослідження каріотипу рекомендується при:

• недостатній вазі дитини при доношеній вагітності (внутрішньоутробна гіпотрофія);

• наявності у дитини вад розвитку двох і більше органів або систем;

• недиференційованої олігофренії у дитини;

* наявності у дитини недиференційованої олігофренії поряд з вадами розвитку зовнішніх і внутрішніх органів і (або) дисморфічними рисами обличчя;

* наявності у дитини недиференційованої олігофренії з присутністю більше 5 малих аномалій розвитку.

Генетичний маркер ризику порушень ліпідного обміну – алельний поліморфізм гена аполіпопротеїну Е (ApoE)

Аналіз алельного поліморфізму гена ApoE дозволяє визначити ризик розвитку ішемічної хвороби серця внаслідок дисбалансу обміну ліпідів.

Ген ApoE кодує амінокислотну послідовність білка аполіпопротеїну Е, який утворюється в печінці і головному мозку і відіграє велику роль в ліпідному обміні. Аполіпопротеїн Е входить до складу хіломікронів і ліпопротеїнів дуже низької щільності.

Між останнім прийомом їжі і здачею крові на дослідження алельного поліморфізму гена ApoE має пройти не менше 8-12 годин. Протягом цього часу можна пити тільки воду.

(ЛПДНЩ). Він сприяє їх видаленню з крові шляхом взаємодії зі специфічним рецептором на поверхні клітин печінки. У головному мозку аполіпопротеїн Е доставляє холестерин від гліальних клітин мозку до нейронам.

Дослідження алельного поліморфізму гена ApoE рекомендується при:

• порушення ліпідного обміну;

• вирішенні питання доцільності лікування статинами;

• ризик серцево-судинних захворювань;

Розрізняють три алельних варіанти гена ApoE: *2, *3, *4.

Варіант *3 є найпоширенішим.

Варіант * 2 в гетерозиготному стані пов’язаний зі зниженням рівня холестерину і в-ліпополіпротеїнів в крові.

У довгожителів (табл. 53) цей варіант зустрічається частіше. В гомозиготному стані варіант *2 зустрічається рідко. У таких людей рівень ліпідів у плазмі крові значно збільшується тільки після прийому їжі. Приблизно у1 з 50 носіїв поєднання *2/*2 розвивається гіперліпопротеїнемія III типу. Такі люди дуже чутливі до дієтотерапії, проте деяким з них необхідно медикаментозне лікування.

Частота алелей ApoE в європейській популяції.

Варіант * 4 пов’язаний з підвищеним рівнем загального холестерину і в-ліпополіпротеїнів, а також зі зниженням антиоксидантної клітинної активності.

Цей варіант вказує на ризик розвитку серцево-судинних захворювань і хвороби Альцгеймера. Генотип *4/*4 зустрічається у довгожителів.

Генетичний маркер ризику порушення обміну варфарину-поліморфізми R144C с-> (CYP2C9*2) та I359L (CYP2C9*3) ген цитохрому CYP2C.

Аналіз поліморфізму R144C C->T (CYP2C9*2) гена цитохрому CYP2C9 допомагає визначити ризик онкологічних захворювань, підібрати оптимальну дозу ліків (варфарину, аценокумаролу, толбутаміду, лозартану, гліпізиду, фенітоїну, ібупрофену) при антикоагуляционной терапії, а також оцінити ймовірність розвитку патології у потомства.

Дослідження поліморфізму R144C C->T (CYP2C9*2) гена CYP2C9 рекомендується при:

• плановому призначенні варфарину;

* кровотечах, пов’язаних з прийомом варфарину, у хворого або його родичів (I і II ступеня споріднення);

Ризик поліморфізму Т / Т у потомства: при генотипі обох батьків Т/Т – 100%, при генотипі батьків Т/Т і С/Т – 50%, при генотипі обох батьків С / Т – 25%.

* відшарування плаценти та інших ускладненнях, пов’язаних з вагітністю.

• С / С – нормальний поліморфізм в гомозиготній формі;

* С / Т – гетерозиготна форма поліморфізму;

* Т / Т – мутантний варіант поліморфізму в гомозиготній формі.

Генетичний маркер ризику розвитку остеопорозу – поліморфізм 13910 С/Т гена лактази (LPH)

Аналіз поліморфізму 13910 С / Т гена лактази (LPH) допомагає виявити лактозну непереносимість і оцінити ризик розвитку остеопорозу.

Амінокислотну послідовність лактази кодує ген LPH. Лактаза виробляється в тонкому кишечнику і бере участь в розщепленні лактози – молочного цукру. Лактаза, як правило, присутня в організмі дітей. У деяких дорослих цей фермент перестає вироблятися. В цьому випадку вживання молочних продуктів призводить до розладів травлення. Людина відмовляється від молочних продуктів, що часто призводить до дефіциту кальцію в організмі. Це вкрай несприятливо для жінок, що знаходяться в постменопаузі, оскільки призводить до розвитку остеопорозу.

Дослідження поліморфізму 13910 С/Т гена лактази (LPH) рекомендується при:

* непереносимості молочних продуктів;

• визначенні ризику розвитку остеопорозу;

* оцінці ймовірності непереносимості молочних продуктів у дітей старше 1,5 року.

* С/с – нормальний варіант поліморфізму в гомозиготній формі. Непереносимість лактози у дорослих;

* С / Т – гетерозиготна форма поліморфізму;

* Т / Т – мутантний варіант поліморфізму в гомозиготній формі. Хороша переносимість лактози у дорослих.

На вироблення лактази у дорослих впливає поліморфізм 13910 С/Т гена лактази (LPH). При цьому нормальний варіант поліморфізму С пов’язаний зі зниженням вироблення лактази у дорослих, а мутантний варіант Т – зі збереженням підвищеного синтезу цього ферменту. Виходить, що в організмі гомозиготних носіїв варіанту З лактоза не засвоюється, тоді як носії гомозиготоного варіанту Т спокійно харчуються молочними продуктами.

Встановлення біологічної спорідненості.

Для вирішення спірних випадків біологічного походження дітей проводять молекулярно-генетичне дослідження. Його метою є встановлення родинних зв’язків між майбутніми батьками (батьком чи матір’ю і дитиною або, навпаки, їх виключення. Генетичне встановлення спорідненості засноване на принципах зберігання і передачі спадкової інформації, яка записана в молекулі ДНК.

ДНК присутній в ядрі кожної клітини організму людини і знаходиться в хромосомах. У кожній клітині є по 22 пари хромосом, які називаються аутосомами, і по 2 статеві хромосоми. При цьому одну з парних хромосом людина отримує від матері, а іншу – від батька. Статеві хромосоми дитина отримує від батьків: Х-хромосому від матері, а Y-хромосому (народжується хлопчик) або Х-хромосому (народжується дівчинка) від батька.

Для встановлення біологічного споріднення з біоматеріалу (у більшості лабораторій у обстежуваних осіб беруть аналіз крові) виділяють ДНК, а потім за допомогою локус-специфічної ПЛР штучно збільшують в мільйони разів число копій алелей по досліджуваним локусами. Після цього копії алелей поділяють і ідентифікують, порівнюючи алелі дитини і передбачуваних батьків.

На хромосомах, отриманих від батьків (гомологічних хромосомах), розташований подвійний комплект генів – тих ділянок ДНК, на яких записаний код організму.

В ДНК є ще й інші ділянки, які нічого не кодують. При цьому в кожній гомологічній парі хромосом гени і порожні ділянки ДНК знаходяться в одних і тих же місцях – локусах. Правда, послідовність розташованих в одних і тих же локусах нуклеотидів може відрізнятися. Неоднакові послідовності, розташовані в локусах батьківської і материнської хромосом, називаються алелями. Людина з однаковими алелями є гомозиготним за даними локусам, а той, у якого алелі відрізняються, — гетерозиготним.

Як правило, локуси представлені двома різними алелями, але у людей одному і тому ж локусу можуть відповідати десятки алелів. Алелі, які у великій різноманітності присутні у людей, називають високополіморфними. Чим більше досліджується локусів з високополіморфними алелями, тим точніше стає молекулярна картина людського організму.

Генетичний аналіз на встановлення біологічного споріднення слід відкласти, якщо кому-небудь з обстежуваних в останні 6 місяців проводилася трансплантація мозку або переливання крові.

При встановленні материнства або батьківства досліджується максимальна кількість локусів з високополіморфними алелями. В генотипі дитини у кожному з досліджуваних локусів одна з алелів завжди збігається з алелем, отриманої від матері, в іншій – з алелем, отриманої від батька. На цьому і грунтується методика генетичного дослідження біологічної спорідненості-алелі дитини порівнюють з алелями передбачуваних батьків. Якщо в аналізі дитини відсутні як мінімум дві алелі, що збігаються з алелями передбачуваного батька за однойменним хромосомному локусу, спорідненість виключається.

У більшості лабораторій для встановлення біологічної спорідненості використовують аналіз STR-локусів-ділянок ДНК довжиною від 2 до 5 нуклеотидів. Ці ділянки можуть повторюватися. При цьому число повторів може відрізнятися в алелях для однотипних локусів. Алелі STR-локусів є високополіморфними, і встановлення батьківства (материнства) по них знижує ймовірність випадкових збігів генетичних даних у обстежуваних людей, оскільки таких локусів дуже багато.

До того ж вони рівномірно розподілені по всіх хромосомах.

Щоб збільшити достовірність дослідження (точність не менше 99,9%), біоматеріал рекомендується здавати не тільки передбачуваного батьків, але і тому, спорідненість з яким безперечно. При відсутності матеріалу аналізу від одного з батьків ймовірність результату становить 99,75%.

Імунологічні дослідження.

Імуноглобуліни класу A (IgA)

Це основний вид антитіл, що беруть участь в місцевому імунітеті. Сироватковий IgA синтезується плазмоцитами і є фракцією гамма-глобулінів. У сироватці крові 90% IgA представлено мономерными молекулами. В основному IgA присутній на поверхні слизових оболонок, а також в молозиві, молоці, слині, жовчі, сечі, бронхіальному, шлунково-кишковому і слізному секреті.

У перші дні життя дитини IgA надходить в його організм з молозивом матері.

Основна функція сироваткового IgA – нейтралізація вірусів. IgA захищає шлунково-кишковий тракт, сечостатеві і дихальні шляхи від проникнення інфекції.

Аналіз на IgA рекомендується при:

* рецидивуючих бактеріальних респіраторних інфекціях, а також отиті і менінгіті;

* системний червоний вовчак;

Нормальні показники рівня IgA наведені в таблиці 54.

Рівень IgA в крові. Нормальне значення.

Підвищений показник.

Підвищення рівня IgA спостерігається при:

* множинної мієломі IgA-типу;

* синдромі Віскотта-Олдріча;

• хронічних гнійних інфекціях шлунково-кишкового тракту;

Знижений показник.

Зниження рівня IgA спостерігається при:

• втрати білка при ентеро– і нефропатіях;

* лікуванні імунодепресантами та цитостатиками;

Зниження рівня IgA може викликати прийом декстрану, естрогенів, карбамазепіну, вальпроєвої кислоти, метилпреднізолону, а також препаратів золота.

Імуноглобуліни класу М (IgM)

Ці антитіла першими реагують на проникнення в організм антигенів і запускають подальший імунний захист. IgM синтезується клітинами плазми.

У сироватці крові IgM нейтралізує віруси і бактерії.

Аналіз на IgM рекомендується при: • хронічних бактеріальних респіраторних інфекціях;

Підвищений рівень IgM в пуповинній крові свідчить про внутрішньоутробне зараження дитини краснуху, сифілісом або токсоплазмозом.

Нормальні показники рівня IgM наведені в таблиці 55.

Рівень IgM в крові. Нормальне значення.

Підвищений показник.

Підвищення рівня IgM спостерігається при:

• внутрішньоутробних інфекціях у новонароджених;

• гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту;

* гострому і хронічному гепатиті;

* множинної мієломі IgM-типу;

Знижений показник.

Зниження рівня IgM спостерігається при:

• станах після цитостатичної та променевої терапії;

Зниження рівня IgM і IgG в крові може викликати прийом декстрану і препаратів золота.

* стані після спленектомії;

• селективному дефіциті IgM;

Імуноглобуліни класу G (IgG)

Це основний вид імуноглобулінів сироватки крові, що беруть участь в імунній відповіді. IgG синтезується плазмоцитами, його дефіцит призводить до ослаблення імунної системи.

Імуноглобуліни класу G нейтралізують бактеріальні екзотоксини і беруть участь в алергічних реакціях. У відповідь на хронічну або поворотну інфекцію рівень IgG в сироватці крові зростає.

Імуноглобуліни класу G проникають через плаценту від матері до плоду, завдяки чому у новонародженого утворюється пасивний імунітет до окремих інфекційних хвороб, наприклад, до кору. Материнські IgG зникають в перші 9 місяців життя, коли в організмі дитини починається синтез власних IgG.

Аналіз на IgG рекомендується при:

• хронічних бактеріальних респіраторних інфекціях;

• хронічному вірусному гепатиті;

* системний червоний вовчак;

• онкологічних захворюваннях. Нормальні показники рівня IgG наведені в таблиці 56.

Рівень IgG в крові. Нормальне значення.

Підвищений показник.

Підвищення рівня IgG спостерігається при:

* системний червоний вовчак;

* множинної мієломі IgG-типу;

Знижений показник.

Зниження рівня IgG спостерігається при:

• спадкової м’язової дистрофії;

* синдромі Віскотта-Олдріча;

* новоутвореннях лімфатичної системи;

• ентеро– і нефропатіях;

* стані після спленектомії;

* лікуванні цитостатиками та імунодепресантами;

* Міс-синдромі у грудних дітей;

Компоненти системи комплементу С3 і С4.

С3 – це центральний компонент системи комплементу, білок гострої фази запалення. Він утворюється в печінці, лімфоїдної тканини, макрофагах, фібробластах і шкірі. Грає величезну роль в захисті організму від інфекцій.

С4-глікопротеїн, який синтезується в кістках і легенях. Він підтримує фагоцитоз, бере участь в нейтралізації вірусів і збільшує проникність стінки судин.

Аналіз на С3 і С4 рекомендується при:

• повторних бактеріальних інфекціях;

• діагностики системного червоного вовчака, ревматоїдного васкуліту, підгострого бактеріального ендокардиту, гломерулонефриту, ревматичної полимиалгии, змішаної кріоглобулінемії, грампозитивної бактеріємії, дисемінований цитомегаловірусної інфекції.

Нормальні показники рівня С3 і С4 наведені в таблицях 57 і 58.

Рівень С3 в крові. Нормальне значення.

Рівень С4 в крові. Нормальне значення.